ГО "Карпати" / NGO Karpaty

     Дружба живе. Відомо, що ще з союзних часів львівських фанів поєднувала дружба не тільки з вболівальниками «Динамо» та «Дніпра», а й з фанатами вільнюського «Жальгіріса». Вболівальників єднало і несприйняття тоталітарного радянського режиму, і близькі серцю зелено-білі кольори.
     Приємно, що ці традиції разом зі старшим продовжує підтримувати і молоде покоління, яке навіть не пам'ятає ніякого СРСР. Зрозуміло, що тепер матчу між «Карпатами» та «Жальгірісом» годі дочекатися, тому приводом для чергової зустрічі став традиційний 28-й турнір між вболівальниками футбольних клубів Литви, Латвії та України. Прихильники «Карпат» участь у ньому взяли вже втретє, і прикро, що попередні два рази вперто не помічались інформаційним центром ФК «Карпати», незважаючи на те, що керівництво нашого клубу завжди сприяло нам із наданням транспорту та сувенірної атрибутики.
     Дорога до Литви зайняла нам 20 годин. Спочатку, доїхавши на клубному автобусі до пішого переходу, перетнули кордон з Євросоюзом, а тоді автобус з польської Медики, вже без жодних кордонів, довіз нас Клайпеди, найбільшого порту і третього за населенням міста Литви. Там заздалегідь було вирішено оселитись за день до змагань, подихати морським повітрям та набратись сил для гідного виступу.
     Щойно ми приїхали - почало смеркати, тож ми вирішили не гаяти часу та піти до моря. Попри шалений вітер, сніг та шторм на морі, сміливці для легкого купання все-таки знайшлися (варто зазначити, щоб у читачів не виникало логічних асоціацій, що сміливці ці були повністю тверезими). Мабуть, така сміливість львів'ян стихії не надто сподобалась, тож поки роздягнені до плавок хлопці з криком забігали у воду, море викинуло на берег величезну хвилю, яка по коліна замочила ноги практично всіх, хто купатися не збирався.
     Після такого холодного прийому, нам не залишалося нічого іншого, як швиденько шукати якесь затишне місце, де можна було б трохи зігрітися і підсушити одяг. Місцеві вболівальники «Атлантаса» швидко допомогли знайти потрібний заклад, і вже за півгодини одяг просушувався коло каміну, а на столах, поряд з пивом та традиційним литовським зеленим бальзамом «999», парувала вечеря.
     Далі справи пішли вже веселіше. Коротка екскурсія закінчилась дегустацією «алуса» у місцевому Пивному Домі. Спочатку з-за нашого столу всіх присутніх вітає українська колядка, тоді "Червона рута" і гімн "Карпат" (двічі). А далі караоке співали вже навіть литовською. Коли повертались в готель, близько третьої ночі, мабуть, мало хто думав про завтрашні матчі.
     О сьомій ранку вирушаємо на автобусі в містечко Мажейкяй, де проходили всі матчі турніру. Суперниками по групі у "Карпат" були латвійська «Єлгава», литовський «Каунас», «Жальгіріс-2» з Вільнюса та київське «Динамо». У першому матчі, попри важку ніч і певну незіграність, ми все ж таки зуміли перемогти «Жальгіріс-2», який складався з молодших вболівальників столичних «зелено-білих» 3:1. Кияни свій матч проти "Єлгави" теж виграли і наступна гра мала відбутися саме між українськими командами.
     «Карпати» почали дуже добре, володіли тотальною перевагою, створили безліч стовідсоткових моментів біля воріт киян, які захищав гравець у футболці Гавранчіча, проте реалізувати вдалось лише один. У полі в динамівців найгострішими були гравці з прізвищами Михалика та Яшкіна на спині – така собі «команда поколінь». В притаманному для своєї рідної команди стилі, навіть при відсутності комбінаційної гри, хлопці змогли продемонструвати бійцівські якості, та забили два м’ячі при двох створених напівмоментах. Чемпіонський фарт, інакше не назвеш…
     Перемога зробила «Динамо», після першого ігрового дня, безумовним фаворитом групи з 6-ма очками після двох матчів. Стільки ж очок набрав і «Каунас», «Карпати» були третіми, за ними аутсайдери – «Єлгава» і «Жальгіріс-2».
     Настрій у нас був, м'яко кажучи, не дуже… До міста Шауляя, де знаходився наш готель, вісімдесят кілометрів їхали майже мовчки. Звісно, ми не ставили за мету перемагати за будь-яку ціну, але програвати переможні ігри дуже неприємно. Тим паче, хотілось, після попередніх турнірів, нарешті подолати груповий бар’єр.
     Свої шанси вийти з групи ми вважали мінімальними, бо «Каунас» в попередніх матчах показав себе однією з найсильніших команд турніру, розбивши "Єлгаву" 7:0, і впевнено обігравши «Жальгіріс-2». Але і здаватися ми точно не збиралися.
     Розпочали матч проти «зелено-жовтих» з годинним запізненням (звична справа для ранкових матчів на фан-турнірах) досить спокійно, повністю закривши їхнього лідера на своїй половині поля та подовгу контролюючи м'яча. А наприкінці тайму наш таранний форвард Джордан, який до того змарнував не один 100%-й момент, вийшовши в контратаку з центру поля, увігнав м’яч в нижній кут воріт "Каунаса"! Це вже було щось! Другий тайм провели в тому ж дусі, добивши суперника другим голом. 2:0 і тепер вже «Каунас» під загрозою вильоту. «Динамо» виграло три матчі і впевнено заявляло про свою дострокову перемогу у групі.
     Наступний матч ми мали не просто вигравати, а забити "Єлгаві", якомога більше, бо саме різниця м'ячів могла вирішити нашу долю. Після перемоги над «Каунасом» ми були на куражі і відразу взялися до справи. 5:0 за перші 5 хвилин гри і 13:0 у підсумку. «Карпати» у чвертьфіналі! Залишилось лише дізнатися, яке місце в групі ми займемо.
     На матч проти «Каунаса» кияни вийшли надто розслабленими, і, поступившись 0:4, з жахом для себе виявили, що зайняли в підсумку лише третє місце в таблиці й турнір на цьому для них завершився.
     Перше місце у групі нам неабияк допомогло, «Каунасу» довелося грати з щорічним фаворитом турніру «Жальгірісом», якому вони і програли 2:0. Нам ж у суперники попалась простіша команда - литовська «Дайнава-2».На матч ми вийшли на гру надто впевненими в перемозі і ледь за це не поплатилися. Перший тайм завершився сухою нічиєю, а моментів біля воріт суперника було не більше, ніж біля наших. На щастя, в другому таймі взяли себе в руки, зуміли сконцентруватись на атаках та в підсумку впевнено перемогли 5:0.
     У півфіналі зустрілися з «Шауляєм», в жорсткій, напруженій боротьбі і не без симпатії суддів (які представляли це ж місто), «Шауляй» вирвав перемогу 2:0 в останні 4 хвилини поєдинку. А перед цим ми ледь не відкрили рахунок, двічі перевіривши на міцність стійки литовських воріт.
     Залишався матч за 3-тє місце проти ще однієї литовської команди – панивежиського «Екранаса». Гра проходила за сценарієм півфіналу, та в цілком рівній грі нам вдалося забити першими лише у другому таймі, щастя усміхнулося нам коли суперники, граючи в більшості, влучили в перекладину. А коли вже йшли останні секунди гри наш Гладіатор хокейним ударом зі своєї половини поля покарав голкіпера суперників за спробу підключитися до атаки. 2:0 і бронзовий Кубок їде до Львова!
     У драматичному фіналі між «Жальгірісом» та «Шауляєм» перемогу вирвав останній 3:2.
     Нагородження проводив головний тренер ФК «Мажейкяй». Крім Кубку за третє місце, почесний приз отримав кращий бомбардир турніру - форвард «Карпат» Джордан, якому вдалось розписатись у воротах суперників десять раз. Особливої подяки заслуговує легіонер нашої команди Манч, який подолав ще 1 000 додаткових кілометрів з Дніпропетровська до Львова, щоб допомогти нашій команді показати гідний результат на турнірі.
     Не можна не відзначити і шалену взаємну підтримку двох зелено-білих команд. До Львова ми повезли чимало атрибутики «Жальгірісу», а частинку Львова залишили у Литві. Тепер лишається всього лиш дочекатися наступної зустрічі.
   За основу взято матеріал фана Енді.